Дистанційне навчання набуває все більшої популярності. Розвиток технології та пандемія Covid тільки прискорили проникнення онлайну в наше повсякдення. Давайте поглянемо на витоки та особливості віддаленого навчання, щоб краще проаналізувати його переваги та недоліки.
Суть дистанційного методу полягає у проведенні навчального процесу на відстані у режимі реального часу. Учень та вчитель спілкуються за допомогою інтернет-зв'язку. При цьому викладач може бути віддалений від учня на будь-яку відстань, вони можуть проживати в різних країнах та на різних континентах.
Історія дистанційного навчання Історія появи дистанційної освіти починається з 1700-х років. У 1728 року у Бостоні професор Калеб Філіпс подав у газету оголошення про набір студентів для вивчення стенографії. Навчання відбувалося шляхом обміну листами із будь-якої точки країни. Це стало фактичним початком дистанційної освіти.
Поява радіо та телебачення внесли зміни до дистанційних методів навчання. Це був значний прорив, аудиторія навчання зросла у сотні тисяч разів. Проте вони мали істотний недолік — учні не мали можливості отримати зворотний зв'язок.
У ХХІ столітті доступність комп'ютерів та Інтернету робить дистанційне навчання ще більш простим, а його поширення швидшим. Інтернет став величезним проривом, значно більшим, ніж радіо та телебачення. З'явилася можливість спілкуватися та отримувати зворотний зв'язок від будь-якого учня, де б він не знаходився.
Технологія передачі інформації дистанційно Таке навчання стало можливим завдяки розвитку інтернет-технологій, поширенню електронних засобів зв'язку. Дистанційне навчання відрізняється від очного освітнього процесу методикою проведення занять і тому вимагає методичних змін у здійсненні освіти слухачів. Які технології дистанційної освіти використовуються у сучасному навчанні на відстані?
- Електронні підручники та довідники: містять та зберігають інформацію.
- Інтернет: здійснює обмін будь-яких форм інформації (текст, графіка, відео, фото, звук), двостороннє спілкування у вигляді семінарів, дискусій.
Методи дистанційного навчання Традиційне навчання включає лекції, практичні роботи, самостійні дослідження, письмові завдання та усні опитування. Дистанційні технології в освіті передбачають наявність деяких змін у застосовуваних методиках:
- Лекція чи подача готової інформації вимагає певного рівня самодисципліни від учня.
- Самостійне дослідження (реферат) не змінюється, тому що в обох випадках (очна освіта або дистанційна) учень надає вчителю результат пошуку або дослідження, який він виконує самостійно.
- Практичні роботи значно ускладнюються. Вимагають від вчителя розробки детальних покрокових інструкцій та поглибленої консультації щодо виконання роботи. У ряді випадків здійснення практичних робіт дистанційно стає неможливим.
- Виконання завдань - зміни у формі. Для зручності відправлення та отримання завдання застосовуються тести, у яких результат тривалих обчислень може бути позначений вибором одного числа.
- Усне опитування вимагає від учня самодисципліни, оскільки опитування на відстані дає можливість користуватися підказками, шпаргалками та іншими засобами, що не допускаються у очній освіті.
Переваги навчання на відстані Широке поширення дистанційних видів освіти пояснюється вагомими перевагами дистанційного навчання:
- Можливість організації уроків у важкодоступних районах, для інвалідів та людей, що часто хворіють, можливість навчання в іноземних ВНЗ.
- Можливість повноцінного заочного навчання студентів у ВНЗ.
- Можливість занять під час епідемій чи за складних погодних умов.
- Індивідуальний підхід до навчання кожного учня.
- Лояльний підхід до часу навчання.
- Можливість самостійного навчання, набуття другої спеціальності, додаткових знань.
- Зниження витрат за навчання.
- Самодисципліна та відповідальність учня підвищуються.
- Загальна доступність навчання (будь-якого віку, рівня освіти, професійної підготовки, в будь-якому місці планети, де є комунікативний зв'язок).
Єдиним суттєвим недоліком дистанційних технологій залишається
відсутність живого спілкування, без якого неможливе формування повноцінної особистості. Але розвиток технологій доповненої реальності дозволяє робити припущення, що це лише питання часу.